Форум Свободы

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум Свободы » Українська сторінка » Економіка>>Бюджет та інше


Економіка>>Бюджет та інше

Сообщений 1 страница 9 из 9

1

Газпром назвав ціну на газ для України у третьому кварталі

Свернутый текст

Ціна на російський газ для України в третьому кварталі 2009 р. становитиме 198 дол. за тис. куб. м. Про це повідомив офіційний представник ВАТ "Газпром" Сергій КУПРІЯНОВ, передає РБК.

За його словами, озвучені раніше цифри в розмірі 194 дол. і 155 дол. за тис. куб. м для третього й четвертого кварталів, відповідно, були прогнозними розрахунками.

«На сьогодні, з урахуванням зміни ситуації на ринку нафтопродуктів, ціна для третього кварталу була відкоригована», - сказав він.

С.КУПРІЯНОВ повідомив також, що прогнозною ціною газу для четвертого кварталу залишається 155 дол. за тис. куб. м, проте вона уточнюватиметься відповідно до формули, прописаної в газових контрактах між Україною і Росією.

Нагадаємо, в першому кварталі 2009 р. ціна на газ для споживачів України становила 360 дол. за тис. куб. м. У другому кварталі ціна газу для України становила 280 дол. за тис. куб. м.

Як повідомляв УНІАН, за розрахунками Секретаріату Президента, ціна російського газу для України в третьому кварталі 2009 року становитиме 199-200 дол. за тис. куб. м, а в четвертому кварталі 2009 року ще нижче – близько 190 дол. за тис. куб. м. У першому кварталі 2010 року ціна російського газу для України може становити 240 дол. за тис. куб. м.

Довідка УНІАН. Згідно з підписаним між ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» контрактом на постачання газу українським споживачам, ціна на газ на 2009 рік розрахована за європейською формулою ціни зі знижуючим коефіцієнтом 0,8 (базова ціна – 450 дол. за 1000 куб. м). Таким чином, у першому кварталі 2009 року ціна на газ для України становила 360 дол. за 1000 куб. м, у другому кварталі – 270,5 дол. Ціна змінюється за формулою щокварталу.

Здається, з ціною на газ все гаразд. Як і домовлялись.

А ось, як на мене, тверезий погляд на вимогу підвищення прожиткового мінімуму:
Чому регіонали на самих себе наплювали

Свернутый текст

Прийшла з парламенту, сиджу і плачу. Не знаю, як у вас, а у мене особисто очі розкрилися. Регіони. Ось вони рідні. Борці за народ. Єдині в парламенті, хто знайшов гроші підняти людям прожитковий мінімум. У кризу, всупереч бажанню МВФ, який обіцяв дати кредит, якщо ми зменшимо апетити. Ось за кого треба голосувати. Вони порахували і вирішили. Екс-віце-прем`єр-міністр Микола Азаров сказав, що 12 мільярдів гривень у кризу він знайти допоможе. БЮТ каже, що грошей немає, і це ніякі не 12 мільярдів, а 38 мільярдів, оскільки зміна мінімальної зарплати тягне за собою перегляд у бік збільшення величезного числа бюджетних виплат. Я про всяк випадок замовила довідку регіональним кореспондентам УНІАН. Попросила їх з`ясувати, як підприємці південного сходу, представлені у фракції Регіонів, платять зарплату в своїх бізнес-структурах, і яка офіційна й неофіційна статистика звільнень на їх підприємствах. А раптом їх ще і за це потрібно на парламентську дошку шани повісити. Раптом виявиться, що наше електоральне щастя, наші справжні герої були десь поряд. А ми і не знали, і голосували, як дурні, за цих демократів. «Ми готові піднімати зарплату, ми готові до всіх виплат, які потягне підвищення прожиткового мінімуму, - сказав нам регіонал Ярослав Сухий, який був заступником керівника запорізького підприємства Мотор-Січ. - Спробуйте прожити на 515 гривень. Я ж бо знаю ваші журналістські зарплати!» «А ми ваші депутатські знаємо», - відмахнулася я від слуги народу. 

І почала шукати Ірину Акімову, міністра економіки опозиційного уряду. Вона дорожить своєю репутацією економічного експерта, не менше, ніж депутатським мандатом. Під час минулого засідання, коли регіонали вперше заблокували трибуну з вимогою підняти прожитковий мінімум і мінімальну зарплату, вона м`яко відмовилася коментувати, відправивши нас до ініціаторів цього підняття Олександра Єфремова та Михайла Папієва. Михайло Папієв - теж добра, виявляється, людина. Гідна. І головне професіонал, вже якщо він знайшов в антикризовому бюджеті Тимошенко 200 мільярдів гривень на єдиний соціальний внесок, на себе коханого, то якихось 12 мільярдів на мінімалку для народу з його-то розмахом – взагалі не проблема. Навіть 38 – не проблема. Або ось Олександр Єфремов. Олександр Сергійович завжди наголошує, що він хоче звільнити зганьбленого міністра Луценка, але залишити при владі гідного вугільного міністра Віктора Полтавця. Це добрий, правильний підхід правильного депутата. А головне - диференційований. Ось тільки цікаво, скільки було закрито нелегальних шахт-копанок на Луганщині, поки Олександр Сергійович був губернатором і нині депутатом. 

Микола Янович обіцявся дати прес-конференцію в парламенті, щоб чітко показати, звідки гроші на підвищення. Чекаємо. А поки хочемо поцікавитися, чому на засіданнях з представниками МВФ, за словами спікера Литвина, всі регіонали дружно виступали за секвестр бюджету. Секвестр, якщо по-простонародному, це обрізання бюджету. Або вони хотіли обрізати зовсім не те, що зараз планують підняти? І дуже хочеться знати, в якій ще країні світу з таким ВВП, як у нас, мінімалки піднімають? І чому на ефірах представники цієї політсили сказали сотні тисяч слів на тему неприпустимості свята витрат, необхідності скорочення витрат, а нині ось взяли і на самих себе наплювали? А може регіонали відчувають якнайглибшу провину? В інтерв`ю УНІАН спікер Литвин сказав , що в 2003 році, коли вони прийшли до влади, то прожитковий  мінімум, який був позначений попереднім урядом на рівні 237 гривень, вони порахували нескромним і зробили 205. А 237 ввели тільки з грудня 2003 року. І відтоді крає їх совість, тому і блокують тепер трибуну – відчувають, що повинні повернути те, що забрали. А може, просто політтехнолог Манафорт пішов у відпустку, і вони не знають, що сказати? Подивилися, що там Тимошенко робила в опозиції для підняття рейтингу і давай те саме? А що? Врешті, взяли ж вони на озброєння біло-блакитну символіку блоку Ющенка, з якою той виступав на парламентських виборах в 2002 році? І нічого, добре пішла...

Загалом, що вам сказати, не Регіони, а суцільний катарсис. Тільки хоч як піднімай мінімалку, народ чомусь зараз багатший не стає. Це вже давно помітно. Зате в разі ймовірної "перемоги" під знаменом зрослого валютного курсу тепер зможе стояти не тільки Юлія Тимошенко, а й славне плем`я регіоналів. А що? Любиш піднімати зарплату – люби і відповідати за валютний курс. Тепер я відчуваю: полку справжніх любителів народу прибуло.

Маша Міщенко

0

2

Регіонали блокують Раду, щоб зірвати третій транш від МВФ?

Свернутый текст

Блокуючи Раду, Регіони мають на меті й інші завдання, ніж провести будь-якою ціною законопроект про підвищення мінімальної пенсії та зарплати. Насправді, якби «дони» прагнули розморозити доходи населення, вони б навряд чи пропонували збільшити мінімалку та мінімальну пенсію відразу на третину (або на 195 грн та 148 гривень, відповідно), а також реанімувати міжпосадові співвідношення у Єдиній тарифній сітці для працівників бюджетних установ.

Вимоги настільки завищені, а пропоновані джерела фінансування – настільки дилетантські, що навіть Азарову мало би бути соромно (втім, політикам за визначенням ніколи не буває соромно).

Для того, щоби одним каменем уразити чотири цілі – 1) остаточно завалити бюджет, 2) зробити перебування Тимошенко на посаді прем`єра нестерпним, 3) полегшити Президенту завдання підписати законопроект і 4) все ж таки покласти дещицю емітованих НБУ коштів у кишені громадян – Регіони мали б дещо загнуздати свої вимоги. Виснажений український бюджет не витримав би і 10-відсоткового підвищення мінімалки...

Окрім реанімації свого передвиборчого лібідо, Регіони блокуванням Ради під приводом ухвалення утопічного закону мають і іншу мету – не допустити виділення МВФ третього траншу. Адже його половина – цього разу 1,6 млрд доларів – і цього разу може потрапити до бюджету. Рада директорів МВФ, швидше за все, ухвалить позитивне для України рішення в серпні, тож до вересня – коли казначейський рахунок знову обміліє до непристойності – ці гроші надійдуть на рахунок уряду України.

Регіони вустами того ж Азарова вже звинуватили МВФ у небайдужості до Тимошенко: «“Вони (представники МВФ – УНІАН) вимагають від уряду змінити бюджет. А уряд уперто його не змінює. І все одно транші виділяються. МВФ вимагає навести елементарний порядок у “Нафтогазі”. А уряд продовжує той безлад. Водночас рішення про виділення траншів ухвалюються”, - наголосив Азаров.

Тимошенко ще з осені вирахувала, де та голка її політичної смерті (хай навіть з подальшим ренесансом) і в якому яйці вона зберігається. Надметою прем`єра є не допустити перебоїв з виплатами зарплати бюджетникам і зростання пенсійних заборгованостей. Картина, в якій бабусі лементують на пошті і згадують Юлю всує, не отримавши своїх пенсій, ще гірша, ніж жах від підвищення цін на газ, якого вже не оминути.

Тож усі технологічні й фінансові сили уряду були кинуті на виплату зарплат і пенсій за будь-яку ціну. До вересня казначейський рахунок знову зміліє, і чергові гроші МВФ будуть як інсулін для діабетика. Можна сперечатися, чи це порятунок макроекономічної стабільності, чи фінансування президентської кампанії одного із претендентів.

Однак для самих Регіонів це вже питання перемоги на виборах – не допустити вливання коштів МВФ на рахунки уряду. Тому вони і блокують Раду, і будуть її  блокувати навіть ціною постійного перенесення дат відльоту на відпочинок.

Адже заблокована, дезорганізована Рада продемонструє МВФ і іншим потенційним кредиторам, які озираються на Фонд, що країна так і не вийшла зі смуги політичної анархії. Ще більш важливо те, що сповита у гамівну сорочку Рада так і не спроможеться ухвалити ключовий законопроект, що може мати ледве не вирішальне значення для ухвалення Радою директорів МВФ позитивного для України рішення.

Цей непомітний на тлі інших гучніших документів, що зареєстрований за номером 4630 , з великими потугами подолав бар`єр першого читання 25 червня і відтоді так і застряг без найменшого руху вперед в профільному комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Чи варто говорити, що Азаров, голова цього комітету, м`яко кажучи, не вельми зацікавлений в ухваленні цього законопроекту?

Йдеться про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків, положення якого стосуються, зокрема, «спрощеного порядку реорганізації банків, передачі їх активів та пасивів, зменшення статутного капіталу банку при виконанні плану фінансового оздоровлення в рамках процедури тимчасової адміністрації, особливостей дії мораторію на виконання зобов’язань перед кредиторами». Іншими словами, це законодавчий антибіотик для другої фази банківської кризи, що, за оцінками дедалі більшої кількості експертів, очікує Україну восени.

Саме тому МВФ, судячи з документів, оприлюднених на його офіційному сайті , надає такого значення цьому законопроекту, визначивши його у якості маяка для надання чергового траншу. В цих матеріалах датою ухвалення законопроекту значиться кінець травня.

Оскільки 4630 досі не ухвалений, із стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що вимога набуття ним чинності перейде в пакет передумов, виконання яких є необхідним для отримання Україною третього траншу від МВФ.

Немає 4630 – немає і траншу, а, отже, коштів на казначейському рахунку і підстав для телезвернень Ю.В., в яких вона восени ставитиме собі в заслугу безперебійну виплату зарплат і пенсій.

Усвідомлюючи це, Регіони готові пустити з рейок потяг Ради, проголошуючи для замилювання очей максимально популістичні гасла про нову мінімальну зарплату.

0

3

Чомусь я не впевнений, що ПР таким чином отримає додаткові бонуси. Мені здається, що необхідніше забезпечити хоча б ті заробітні плати які є.

0

4

А мені здається, що вони розуміють, що програють вибори, але тому хочуть і конкурентів також потягнути за собою.

0

5

Для великих бізнесменів Донбасу обвал гривні є дуже вигідним. Тому є ознаки того, що його лобіює донбаський бізнес – і в Нацбанку, і в Секретаріаті Президента, і в уряді...

... для великих експортоорієнтованих бізнесменів Донбасу, яких і презентує Партія регіонів, обвал гривні є дуже вигідним. На своїх підприємствах вони платять зарплати в гривнях, а отримують за експортний товар із-за кордону дзвінку валютну монету.

Свернутый текст

Моментальне, протягом кількох годин, учорашнє зміцнення гривні лише зміцнило народ у переконанні, що попереднє обвальне її падіння було штучним та спекулятивним. На порядку денному зі звичною для пострадянського простору безплідною гостротою постало сакраментальне питання: хто винен?

Відповідаючи на нього, лідер опозиції Віктор Янукович відбарабанив: «Винні всі – і Президент, і глава уряду, і глава Національного банку». Дуже дивно, що серед цих «усіх» Віктор Федорович не помітив… самого себе. Між тим, роль Януковича та його соратників у обвалі національної валюти важко переоцінити.

(Про роль комерційних банків писати й сенсу немає. У них робота така – отримувати якомога більше прибутку будь-якими методами. Але в даному випадку вони були, по суті, спільниками в масштабному проекті).

Думка про те, що і НБУ, і Президент, і уряд мають свої частки провини в стрімкому падінні курсу гривні, уже усталилася в інформаційному просторі та в громадській думці. І небезпідставно.

Багато писали й говорили про непрозоре рефінансування «довірених» комерційних банків керівництвом НБУ, обсяг якого експерти оцінюють астрономічною цифрою – 111,5 млрд. грн. При цьому значна, якщо не левова частка цих коштів ішла на валютний ринок, і спекуляції буквально нищили курс гривні. Свій негативний вплив чинили й «відкати», обсяги яких, як вважають, становив від 3% до 12% від розміру самого рефінансування. Багато питань було й до дуже дивних інтервенцій дешевого долара, які також здійснювалися через довільним чином вибрані комбанки. Таким чином, Нацбанк, конституційним обов’язком якого є підтримання стабільного курсу національної валюти, фактично діяв у протилежному напрямку.

Чимало говорилося й про те, що значна відповідальність лягає в цій ситуації і на Президента. Адже саме Глава держави має виняткове право робити подання на призначення та звільнення голови НБУ, а той, у свою чергу, одноосібно призначає своїх заступників. Таким чином, Президент має всі механізми контролю над Нацбанком. Над його кадрами та політикою. Але вперто не застосовує їх, ігноруючи всі постанови Верховної Ради (прийняті більш як конституційною більшістю в 400 голосів) та заяви експертів. Лише днями Ющенко заговорив про можливу відставку Стельмаха – якщо той раптом почне пускати кошти на викуп урядових цінних паперів. Але у ветерана банківської справи й так у грудні цього року вибігає термін перебування на посаді.

Що ж до урядових цінних паперів – то це справді гідний внесок Кабміну Юлії Тимошенко в розкручування інфляції. НБУ видав уряду додатково великі суми (Президент оцінює їх у 30 млрд. грн. за 7 останніх місяців – можливо, дещо перебільшує) на кредитування бюджету, розрахунки за газ.

«Це привело до того, що гривня стала слабшою, бо це розширення грошей. Тоді, коли економіка падає, Нацбанк у 4 рази збільшує фінансування уряду. З економіки гроші забираються, трансформуються і передаються уряду», – заявив Ющенко. І виглядає на те, що заявив небезпідставно.

Ось і отримав Янукович можливість «затаврувати» винуватців. А й справді, сам же він нібито ні при чому. Він не влада, а опозиція.

Насправді ж, на переконання автора, Віктор Федорович і верхівка «регіоналів» були поміж основних дійових осіб у всій історії з обвалом гривні. Насамперед ідеться про мало не щоденні гучні заяви Януковича та його однопартійців про неодмінне підвищення соціальних стандартів. Немає сенсу всерйоз говорити про різке підвищення мінімальної зарплати в умовах жорстокої економічної кризи (за версією Януковича – з 650 грн. до 1500 грн.) Але ж багато людей вірить. У нас досі не розучилися вірити казкам політиків.

А підсумок цієї віри – різке підвищення інфляційних очікувань. Люди вже усвідомили: коли підвищують зарплати й пенсії, відбувається інфляційний обвал гривні. Висновок простий – потрібно купувати долар. А то заощадження знеціняться. Звідси ірраціональна паніка та обвал гривні. Очікування, зовні ефемерна субстанція, спричиняють цілком матеріальні втрати для мільйонів людей.

Як зазначають експерти, сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли в ціни на товари, вироблені в Україні, крім собівартості й додаткової вартості, почали включати ще й інфляційні очікування, пов`язані з падінням гривні. Цей чинник ще більше роздуває ціни і слугує мультиплікатором інфляції.

Коли Янукович, Азаров, Єфремов і компанія вдаються до вже звичної риторики, вони не можуть не розуміти її наслідків, украй шкідливих для тих самих українців, про інтереси яких вони так уболівають на словах. (Про електоральні й політичні ефекти, зокрема блокування парламенту – розмова окрема).

Річ у тім, що для великих експортоорієнтованих бізнесменів Донбасу, яких і презентує Партія регіонів, обвал гривні є дуже вигідним. На своїх підприємствах вони платять зарплати в гривнях, а отримують за експортний товар із-за кордону дзвінку валютну монету.

Тому є ознаки того, що донбаський бізнес якраз лобіює і в Нацбанку, і в Секретаріаті Президента, і в уряді зростання курсу національної валюти.

Наближаються президентські вибори, і мають адекватно та об’єктивно оцінювати роль кандидатів у Президенти й очолюваних ними політичних сил у розвитку економічної кризи в Україні...

0

6

Україна вивчає можливість експорту електроенергії до Прибалтики

Свернутый текст

Україна розглядає можливість організації експортних поставок електроенергії до Литви за схемою заміщення через Білорусь.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні в ході «гарячої» телефонної лінії в Мінпаливенерго заявив перший заступник міністра палива та енергетики України Олег БУГАЄВ.

За його словами, зокрема, Україна могла б поставляти певний обсяг української електроенергії в енергосистему Білорусі з тим, щоб надалі цей обсяг по заміщенню імпортувався дочірньою компанією ДПЗВД «Укрінтеренерго», яку державний оператор експорту планує зареєструвати в Литві. При цьому, за такої схеми в кінцевій ціні електроенергії на вході до Литви закладалися б послуги з передачі концерну «Беленерго».

Перший заступник міністра вказав також, що поки що білоруська сторона на всіх рівнях відмовляється говорити про організацію прямих транзитних поставок української електроенергії до Прибалтики. У той же час, зазначив О.БУГАЄВ, Україна не припиняє переговорів з Литвою, і розраховує до кінця року розпочати постачання української електроенергії в прибалтійську країну.

Відповідаючи на запитання, про які обсяги експортних постачань до Литви може йтися, О.БУГАЄВ сказав: «Сьогодні перетин на Білорусь задіяний на 400 МВт з 600 МВт можливих (з червня Україна відновила комерційні поставки електроенергії до Білорусі - УНІАН), тому ми б вважали успіхом, якби цей напрям був завантажений на 500 МВт».

О.БУГАЄВ також додав, що питання організації експортних поставок української електроенергії до Литви стануть предметом обговорення під час чергової зустрічі керівників міністерств закордонних справ Литви, Білорусі і України, яка, ймовірно, відбудеться в Києві 29 вересня.

Як повідомляв УНІАН, 14-15 лютого у Вільнюсі проходила зустріч міністрів закордонних справ Литви, Білорусі і України, в ході якої, зокрема, обговорювалося питання про вироблення нових механізмів співпраці в енергетичній сфері.

За результатами зустрічі міністри висловили сподівання, що в травні буде підписано угоду про транзит української електроенергії до Литви.

Як зазначив міністр закордонних справ Литви Вігаудас УШАЦКАС, "наприкінці року буде закрита атомна станція (Ігналінська АЕС), тому Литва зацікавлена купувати енергію з інших ринків”. “Ми почали переговори, і дали політичний імпульс експертам домовитися до травня", - сказав В.УШАЦКАС.

За його словами, цей період - з травня до кінця року - дозволить домовитися про обсяги поставок і ціну.

До 1 січня 2010 року Литва має намір зупинити роботу Ігналінської АЕС в рамках узятих на себе зобов`язань при вступі до Євросоюзу.

0

7

Міськ- і облгази щороку крадуть близько мільярда кубів газу?

Свернутый текст

Об’єднання газорозподільчих мереж під крилом НАК «Нафтогаз України» дозволить сконцентрувати в одних руках збирання коштів зі споживачів «блакитного палива», однак навряд чи покладе край тіньовому бізнесу, пов’язаному з розкраданням газу.

Про це пише тижневик «Коментарі:», аналізуючи перші кроки «Нафтогазу» щодо реалізації рішення уряду про передачу майна облгазів на баланс своєї дочірньої структури «Нафтогазмережі» (Постанова №775 «Про підвищення ефективності управління держмайном газорозподільчих мереж»). Минулого тижня «Нафтогаз» створив чотири перші філії, на баланс яких перейдуть регіональні газові мережі Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської й Миколаївської областей. Найближчим часом «Нафтогазмережі» також планують створити свої філії в Житомирській, Київській, Львівській й Рівненській областях.

Як пишуть «Коментарі:», станом на сьогодні офіційний щорічний обсяг втрат газу в розподільчих трубопроводах України становить приблизно 3 млрд. кубометрів. Однак, за даними видання, насправді в трубопроводах втрачається майже 2 млрд. кубометрів на рік, а решта обсягу «блакитного палива» - до 1 млрд. - лише «списується» на втрати, а насправді - продається. Навіть при нинішніх скромних цінах на газ — 198,34 дол./1 тис. куб. м - такий обсяг тіньової реалізації приносить близько 200 млн. дол. на рік. Заробляють ці гроші міськ- і облгази, адже згідно з чинними правилами матеріальна відповідальність за втрати лягає на плечі юридичного власника магістралей - «Нафтогаз України».

Існування цього бізнесу, можливо, продовжиться навіть після того, як мережі передадуть на баланс «Нафтогазмереж», вважає тижневик.

Більшість керівників названих вище регіональних представництв цієї держкомпанії - бізнесмени. В. о. директора філії «Нафтогазмереж» у Вінницькій області Володимир ТИЧКО ще з дев’яностих років очолював «Вінницягаз», а згодом заснував (спільно зі словацьким виробником аграрної техніки Agrofinal) СП «Агро». Пізніше В.ТИЧКО став депутатом Вінницької облради, але, за даними видання, його сину Максимові близькі компанії ТОВ «Термогазсервіс» (спеціалізується на будівництві газопроводів у Вінницькій області), а також ТОВ «Полімергаз» (виробник труб високого тиску).

Новопризначений голова Дніпропетровської філії «Нафтогазмереж» Костянтин АЛЕКСЕЄНКОВ з 1997 року був головою «Дніпропетровськгазу», а згодом заснував компанію ТОВ «Автогаз», що основним видом своєї діяльності декларує поставки газу. Зараз К.АЛЄКСЕЄНКОВ офіційно перейшов з бізнесу в політику (депутат міськради Дніпродзержинська за списками ПР). Однак його батько до останнього часу вів підприємницьку діяльність у рамках компаній «Даг» (роздрібна торгівля паливом) і «Дніпроенергосинтез» (торгівля зрідженим газом через АГНКС).

Новий керівник Закарпатської філії «Нафтогазмереж» Семен ТИЖУК протягом 2001–2004 років очолював «Закарпатгаз», а згодом став співзасновником компанії «Будкераміка» і створив підприємство «Ранет», що займається садівництвом.

На думку «Коментарів:», за відсутності механізму контролю й обліку втрат газу ця проблема перейде в спадщину новим головам філій держкомпанії.

0

8

Пекин готов взять Киев на буксир?

Свернутый текст

Запланированный на октябрь визит премьер-министра Украины в Китай может внести коррективы в планы украинско-российского сотрудничества. Летом Юлия Тимошенко сообщила, что центральной темой переговоров в Пекине станут совместные авиастроительные проекты. Как отмечают эксперты, преимущество китайских партнеров Украины перед российскими в том, что Поднебесная готова выдавать Киеву кредиты, а также вкладывать серьезные инвестиции в украинскую экономику.

Пилотным проектом сотрудничества должно стать строительство метро в Днепропетровске. Украинское правительство провело ряд переговоров о выделении китайской стороной средств под этот проект в размере около 2 млрд. долл. Днепропетровская власть сообщила, что речь шла о кредите на 15–20 лет под 5–7% годовых. При этом до 60% средств, согласно проекту договору, должны были расходоваться в Украине – на оплату услуг подрядчиков и для закупки оборудования.

Еще на этапе обсуждения проекта китайская сторона продемонстрировала, что она руководствуется отнюдь не благотворительными мотивами, а соображениями экономической экспансии. Близкий к переговорам источник сообщил «НГ», что, согласившись на украинские предложения, делегация Китая, в свою очередь, выдвинула условием сотрудничества закупку в Пекине подвижного состава и всей необходимой инфраструктуры для его обслуживания. Этот вопрос до сих пор остается открытым. Ранее Украина закупала вагоны российского предприятия «Вагонмаш», в прошлом году был представлен первый украинский образец, произведенный в Кременчуге. Чиновники опасаются, что переход на китайские поезда не только не даст развиваться собственному производству, но и вынудит украинскую сторону закупать в Китае запчасти.

ричем это касается не только одного городского проекта. Как заявил недавно участвовавший в международном саммите Ялтинской европейской стратегии вице-президент Китайского института стратегии и менеджмента, посол У Цзянь Минь, Пекин заинтересован в более тесном сотрудничестве по многим направлениям. «В Украине огромный потенциал в сельскохозяйственной отрасли, Китай специализируется в основном на промышленном секторе. С этой точки зрения китайскому частному сектору, который составляет около двух третей экономики страны, могут быть интересны инвестиции в украинскую экономику», – пояснил он.

Наиболее масштабным проектом, который планирует обсудить в ходе своего визита Юлия Тимошенко, должно стать сотрудничество в сфере авиастроения. Украинский премьер не раскрыла детали готовящихся соглашений, но сказала, что речь идет «о системных вещах», которые могут определить развитие украинской отрасли на 50 лет вперед. Она уточнила, что обсуждаются планы по созданию украинско-китайского авиастроительного СП.

Сотрудник Международного центра оценки и стратегии Ричард Фишер в своей статье в The Wall Street Journal обратил внимание на то, что Китай вплотную подошел к созданию новейших истребителей. На сегодня в мире существует только американский самолет такого класса – F-22A Raptor. Самым серьезным препятствием для Китая стала сейчас «разработка передового современного двигателя, способного развивать тягу в 15 тонн», отметил автор, добавив, что, по сведениям его источников, украинские научно-конструкторские бюро могут быть вовлечены в этот проект. Официального подтверждения этой информации нет. Чиновники говорят, что Тимошенко попытается договориться только о продаже украинских самолетов Китаю.

Между тем в августе Украина и Россия договорились возобновить работу над проектом Ан-70, для чего планировалось создать новое СП. Источники «НГ», близкие к правительству утверждают, что вопрос не сдвинулся с мертвой точки. Во-первых, детали проекта еще должны утвердить премьер-министры двух стран, а встреча Тимошенко и Путина пока отложена. Во-вторых, ни одна из сторон пока не готова выполнить договоренность о выделении из госбюджетов Украины и РФ средств для продвижения совместного проекта. Украинский источник сказал, что при необходимых объемах финансирования на уровне примерно 100 млн. долл. Киев может найти из резервных фондов не более 10–15 млн. «В России тоже кризис, им нужно думать о своих авиастроителях», – считает чиновник.

Китайцы, напротив, готовы не только инвестировать средства в интересующие их проекты, но даже обсуждать возможность предоставления Украине кредитов. Ранее многие украинские чиновники предполагали, что Юлия Тимошенко в ходе визита в Пекин попросит китайское правительство о выделении от 2 до 5 млрд. долл. кредита. Но и этот вопрос официально не подтвержден.

«На сегодня не утверждена окончательно даже дата визита премьера – рано гадать о результатах поездки», – сказал «НГ» руководитель экономических программ Центра им. Разумкова Василий Юрчишин. Он считает оправданной попытку Тимошенко установить контакты с Китаем, который «является огромным рынком для наших производителей, располагает свободными средствами для инвестиций».

0

9

Закон підвищення добробуту заможних

Свернутый текст

Один з аналітиків Світового банку порівняв рішення Верховної Ради різко підвищити мінімальну заробітну плату з наміром здійснити космічний політ на Марс. Попри виразність такого порівняння, воно все ж не зовсім коректне, бо володіючи ракетоносієм «Південмашу», Україна в принципі може розраховувати на космічні польоти, а от за відсутності бюджетних ресурсів істотне підвищення рівня зарплат виявляється значно небезпечнішою авантюрою з непередбачуваними наслідками.   

Хоча правила чесної гри ніколи не користувалися популярністю серед українських політиків, але цинізм і аморалізм тих, хто ухвалив у першому читанні Проект закону «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 2010 році» вразив навіть найбільш досвідчених зубрів української політики. Мало того, що ініціатори зазначеного законопроекту не збираються палець об палець вдарити задля виконання такої законодавчої новації, так вони ще й не обтяжують себе поясненнями, з яких джерел фінансування це робити виконавчій владі.

Українська політика нагадує мозаїку з різних казок. Теперішня ситуація аналогічна казці про гоноровиту бабцю, яка наказувала золотій рибці зробити то одне, то інше диво. Ця аналогія заслуговує на увагу хоч би з точки зору того, чим закінчила необачна старушенція. Паралелі із золотою рибкою також повчальні, адже є межа всьому – навіть можливостям золотих рибок…

Не обтяжуючи себе поясненнями щодо джерел фінансування зазначеного законопроекту, лідер Партії регіонів висловився в тому дусі, мовляв, якщо уряд не знає, де взяти гроші, то нехай поступиться місцем тим, хто знає. Коли б так «відповідав» представник якоїсь маргінальної політичної сили, котрий не має зеленого поняття про економіку і фінанси, а розраховує виключно на популізм і авантюризм, то це мало б цілком природний вигляд. Але ж у даному разі йдеться про прем’єр-міністра тіньового уряду, який за посадою зобов’язаний  оперувати чіткими цифрами і фактами.

Звичайно, якби цифри і факти на підтвердження авантюри з мінімальними зарплатами існували, то лідер Партії регіонів їх обов’язково оприлюднив би, а оскільки їх нема, то біло-блакитний кандидат у президенти змушений уподібнювати себе політичному маргіналу. Як кажуть у таких випадках, і радий би в рай, але гріхи не пускають.

Для того, щоб остаточно не втратити повагу мислячої частини електорату, лідерам Партії регіонів варто частіше слухати хоча б самих себе, щоб приводити у відповідність зі словами чергові наполеонівські плани. Приміром, ще кілька днів тому один економічний гуру регіоналів стверджував, що дохідна частина бюджету виконується вкрай погано, а нині він уже наполягає на прийнятті законопроекту, який передбачає вдвічі більшу ресурсну базу. Оскільки розумом, честю і совістю в даному разі навіть не пахне, то сформулюю запитання простіше: де логіка?

Припускаю, керівники Партії регіонів розраховують на те, що їм вдасться непомітно ухилитися від відповіді на запитання щодо алогізму законодавчих ініціатив. Натомість вони зроблять все для того, щоб зосередити увагу суспільства на тому, як сутужно уряду виконувати їхні забаганки. Якщо ж виконавча влада з честю впорається навіть із цим «космічним» завданням, то невдовзі вони знову розпочнуть блокування парламентської трибуни в вимогою терміново підвищити зарплати в півтора рази.

При цьому під час кожного інтерв’ю регіонали пояснюватимуть електорату, що підвищені соціальні стандарти виконуються не завдяки каторжній праці уряду, а лише тому, що представники Партії регіонів у парламенті України «виявилися безкомпромісними у досягненні мети поліпшення життя уже сьогодні». Знайти ілюстрацію більш брутального нехтування нормами моралі і порядності практично неможливо.

Доволі показово, що всі (!) експерти в галузі економіки і фінансів визнали законопроект ведмежою послугою пересічним людям і країні в цілому, бо у випадку його ухвалення та підписання президентом фінансова система опиниться на межі фіаско. Виконання такого закону виявиться можливим лише за рахунок значної емісії – грошей, не забезпечених товарною масою. Не варто пояснювати, що це спричинить хвилю інфляції, котра впродовж місяця-півтора поставить хрест на будь-яких натяках про підвищені соціальні стандарти і добробут загалом.

Якби ще йшлося про нечистоплотну політичну боротьбу з урядом, то можна було б промовчати, але річ у тім, що фактично доводиться мати справу з цілеспрямованою роботою з дестабілізації фінансової системи України, а це ставить під загрозу національну безпеку держави у фінансово-економічній сфері. Дивно, що президент, який покликаний своєчасно реагувати на подібні небезпечні тенденції, зберігає олімпійський спокій, усім своїм видом даючи зрозуміти, що «пожежа розгортається за планом». 

Принагідно зазначу, що ухвалення безвідповідального законопроекту призведе до нестачі коштів насамперед у приватному секторі – серед підприємств, значна частина яких поки що знаходиться у власності представників Партії регіонів. Не треба бути пророком, щоб передбачити: значна частина цих заводів і фабрик не зуміє вписатися в «нові соціальні стандарти», тому банкрутство і безробіття виявиться наслідком безвідповідального популізму.

Ніхто не заперечує: підвищувати соціальні стандарти необхідно, але це слід робити з урахуванням реальної економічної ситуації. Світова економічна практика недвозначно доводить: за кризових умов доцільно надавати адресну підтримку найбільш незахищеним верствам населення, піднімати рівень зарплат тим категоріям, у яких він неприпустимо низький у порівнянні з іншими категоріями і з точки зору соціальної справедливості.

Власне, цим шляхом і пішов уряд, підвищивши рівень зарплат учителів, медиків, працівників культури і бібліотекарів. Натомість законопроект регіоналів, по суті, не має ніякого відношення ні до проблеми прожиткового мінімуму, ні до мінімальних зарплат, бо пропорційно підвищує всі заробітні плати і пенсії. 

Цей законопроект справедливіше було б відрекомендувати підвищенням добробуту заможних, бо вони значно менше відчують наслідки неухильної інфляції, ніж громадяни з мінімальними зарплатами. Між іншим, коли БЮТ ініціював законодавче введення податку на багатство, то депутати від Партії регіонів навіть слухати про це не захотіли. Чому б з такої благородної нагоди не блокувати трибуну Верховної Ради?

Віталій Чудновський, народний депутат України

0


Вы здесь » Форум Свободы » Українська сторінка » Економіка>>Бюджет та інше