Українці хочуть мати добросусідські відносини з Росією, проте не готові до інституційного зближення з нею.

Про це свідчать результати проведеного Інститутом Горшеніна всеукраїнського соціологічного дослідження на тему «Україна. Повноліття», презентовані сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

Так, більшість українців (70,2%) ставляться до Росії позитивно. З них 22,9% мають про Росію «дуже прихильну думку», а 47,3% - «прихильну». «Неприхильна думка» про сусідню державу склалася у 22,1% громадян України, з них кожний десятий (10,1%) характеризує свою думку про Росію як «дуже неприхильну». Не мають ніякої думки про цю країну 7,7% респондентів, а 0,2% важко відповісти.

Найбільш доцільною мірою зближення України з Росією українці (67,4%) вважають безвізове пересування громадян (для порівняння: за даними дослідження Інституту Горшеніна, проведеного в січні 2007 року, цей показник був 62%). За ним ідуть культурний взаємообмін (43,4%, в 2007 – 31,73%) і єдиний митний простір (37,1%, в 2007 – 35,59%).

Як свідчать результати опитування, при цьому українці бажають лише доброго сусідства з Росією – але жодним чином не об`єднання з нею. Так, за загальну з Росією зовнішню політику висловилися всього 13,7% (у 2007 році – 13,1%) респондентів, за загальну валюту 9,3% (у 2007 – 10,44%), за загальне законодавство 8,1% (у 2007 – 4,12%), за єдині державні органи влади 7,6% (у 2007 – 3,41%), за загальну армію 5,1% (у 2007 - 5,72%) опитаних. При цьому кожний десятий українець (10,2%, в 2007 р. – 9,64%) вважає, що будь-яке зближення з Росією недоцільне. Важко відповісти на дане питання 4,6% респондентів.

Крім того, згідно з даними дослідження, «позитивна думка» про Європейський Союз склалася у 46,8% українців. З них 11,3% заявили про те, що їх думка про ЄС «дуже прихильна». «Прихильну думку» про ЄС мають 22,6% опитаних, з них 8,9% - «дуже неприхильну». Близько п`ятої частини респондентів (19,2%) не мають ніякої думки про ЄС, а 1,5% важко відповісти.

Також дослідження засвідчило, що майже половина громадян України (47,6%) негативно ставляться до США. Причому 17,4% заявили, що мають «дуже неприхильну думку» про Сполучені Штати Америки. Позитивно ставляться до США 33,8%, з них лише 3% мають «дуже прихильну думку» про цю країну. Не мають ніякої думки про США 18,4% опитаних, а 0,5% важко відповісти.

Крім того, за даними дослідження, більшість громадян України (62,3%) негативно ставляться до НАТО. При цьому у 26,5% опитаних склалися про НАТО «дуже неприхильна думка». Позитивно сприймають цю організацію 21% респондентів, з них «дуже прихильну думку» про НАТО мають 3% жителів України. Не склалося ніякої думки про НАТО у 16,5% опитаних, а 0,5% важко відповісти.

Інститут Горшеніна провів всеукраїнське соціологічне дослідження на тему «Україна. Повноліття» з 10 по 18 серпня 2009 року. Загалом, згідно із всеукраїнською вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2000 респондентів у 160 населених пунктах України, які репрезентують доросле населення України у віці від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому проживає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2%.

У наступному році в Україні можуть легалізуватися близько 150 тисяч вихідців із Центральної Азії та Африки, яких депортують з території Європейського Союзу. Про це пише тижневик «Коментарі:».

Відповідно до угоди про реадмісію з Європейським Союзом, ратифікованої Верховною Радою у 2008 році, із січня 2010 року Україна зобов’язується приймати в себе всіх нелегалів, щодо яких буде доведено, що вони потрапили до ЄС через український кордон. Йдеться не тільки про мігрантів, пійманих безпосередньо на кордоні, а й тих, хто перебуває в ЄС уже не перший місяць, нагадує видання.

При цьому Україна не зможе повертати нелегалів до Росії та Білорусі, хоча основний їх потік припадає на українсько-російський та українсько-білоруський кордони. Річ у тім, що Держдума РФ не ратифікувала Договір про реадмісію з Україною, а Білорусь навіть не підписала його. Немає в України такого документа й з Індією, і з країнами кавказького регіону, на які припадає істотна частка всіх нелегалів, відзначають «Коментарі:».

Водночас на пунктах тимчасового утримання нелегальних мігрантів Україна в кращому разі зможе утримувати близько 4 тис осіб, що обійдеться бюджету в 3 млн. доларів. Депортація ж одного нелегала на його батьківщину обходиться державі більш як в 1 тис. дол., а цього року на ці потреби в бюджеті виділили лише 3 млн. грн., за які можна депортувати не більше 400 осіб.

Більших сум не передбачено і в проекті кошторису на 2010, тоді як наступного року потік депортованих з Європи може досягти 150 тис. осіб.

У такій ситуації, роблять висновок «Коментарі:», найбільш оптимальним варіантом для уряду стане саме імміграційна амністія. Рішення про необхідність прийняття такого документа дозріло рік тому після міністерської конференції Ради Європи з питань міграції. Там, крім традиційних розмов про зміцнення кордону, посилення контролю і будівництва пунктів тимчасового проживання, українська сторона заїкнулася про можливість легалізації нелегальних мігрантів. Як основну тезу висунули аргумент, що багато країн Європи (і не тільки) використовували механізм, який показав непогані результати в плані боротьби з нелегальною міграцією. Непрямі підтвердження можливості імміграційної амністії зустрічаються і в Концепції державної міграційної політики, вкотре поданій до Верховної Ради. Зокрема там ідеться про необхідність визначення квот імміграції з урахуванням поточної демографічної ситуації, стимулювання територіального розподілу іммігрантів з урахуванням ситуації в регіонах або стимулювання імміграції фахівців і працівників, необхідних національній економіці. Відсутність же конкретніших положень, на думку видання, зумовлена навмисним небажанням чиновників передчасно озвучувати непопулярні рішення, які потім можна буде впровадити урядовими постановами та рішеннями.

Як відзначає тижневик, Україну до імміграційної амністії готують уже кілька років. Європейські експерти неодноразово підкреслювали, що за демографічним критерієм Україні необхідно щорічно залучати в країну від 300 до 350 тис. іммігрантів. Досвід європейських країн показує, що імміграційна амністія дозволяє скоротити «тіньову» економіку, знизити рівень корупції у сфері міграції, одержати реальну інформацію щодо кількості мігрантів, що необхідно для прийняття економічних рішень, зменшити витрати на утримання і депортацію нелегалів.

Однак позитивні рішення про амністію в Європі передбачали відповідність нелегала багатьом критеріям, починаючи з перебування на території держави досить тривалий термін і закінчуючи наявністю в іноземця постійної роботи. В Україні ж гонитва за економією бюджетних коштів може обернутися поповненням на сотні тисяч армії безробітних, невлаштованих і конфліктних громадян, резюмують «Коментарі:».